Безцінні дані фронту: як ШІ та цифрова інформація стали «козирем» України

Кібервійна

За три з половиною роки повномасштабної війни Україна зібрала унікальний масив бойових даних – від статистики зіткнень до мільйонів годин відеозаписів з безпілотників. Ці дані мають вирішальне значення для навчання штучного інтелекту (ШІ) і стають своєрідними «козирями» Києва в переговорах з союзниками. Як вказує Reuters, нинішній конфлікт між передовими арміями XXI століття дав Україні набір бойових даних без аналогів. Тепер Київ може використати ці ресурси, щоб довести свою цінність як ключового партнера Заходу.

• Колосальний обсяг даних: Україна зібрала мільйони годин аерозйомок боїв, продумані зведення та технічну статистику з фронту. Це фактично “відеотека” реальних бойових ситуацій, які можна застосувати для навчання алгоритмів ШІ.

• Нова ера дронів: За останній рік 80–90% цілей на полі бою знищуються українськими дронами. Приміром, Федоров зазначає, що лише за 2024 рік безпілотники були причетні до понад 70% уражень ворога, а зараз ця частка підвищилася. ШІ допомагає автоматично сканувати повітряну і супутникову розвідку в пошуках цілей – завдання, на яке людині знадобилося б десятки годин.

• Інноваційні системи: Українські війська застосовують штучний інтелект не тільки в повітрі. На полі бою вже є тисячі розвідувальних UGV (автономні наземні машини) для підвезення боєприпасів і розмінування. В кінці 2025 року очікується поява перших повністю автономних дронів-роїв, які зможуть летіти без оператора.

• Гейміфікація обміну даними: Міністерство цифрової трансформації ввело систему «відеогри» – бали за знищені цілі та поранення ворога. Об’єднання, що накопичили очки, можуть обміняти їх на нові дрони та радіоелектронні засоби через спеціальний маркетплейс. За рік понад 500 тисяч дронів передано таким чином підрозділам.

• Геополітичні «козирі»: Дані з фронту розглядаються як важіль у міжнародній дипломатії. «Дані, які ми маємо, – безцінні для будь-якої країни», – заявив перший віце-прем’єр Михайло Федоров. Київ формує ретельну політику обміну цими даними з партнерами, розуміючи їхню високу цінність. За словами Федорова, надання доступу до такого масиву може стати своєрідною «карткою» для побудови вигідних відносин із Заходом.

Дані як нова цифрова зброя

В умовах сучасної війни інформація стає так само важливою, як звичайні засоби ураження. Український фронт генерує величезні масиви даних: десятки тисяч дронів ведуть постійну розвідку, записи з камер боєприпасів та звітів генералів акумулюються в єдині бази. Штучний інтелект потребує саме таких великих дата сетів, щоб навчитися розпізнавати закономірності та прогнозувати поведінку ворога. Наприклад, система OCHI в Україні вже об’єднала понад 15 тисяч команд дронів – вони передають до аналітичних центрів близько 2 млн годин бойового відео з 2022 року. На основі цих даних навчаються моделі, які вчаться тактиці бою, виявленню цілей та оцінці ефективності різного озброєння.

Аналітики з часів Холодної війни зазначають, що накопичення такої кількості реальних бойових відео є безпрецедентним. Це схоже на «цифрову лабораторію війни», де можна вивчати повадки противника, виявляти слабкі місця його оборони й тренувати інструменти ШІ. Військові експерти відзначають, що результати українського досвіду спричинять глобальні зміни у війні майбутнього – від алгоритмічного прийняття рішень до автономних машин на полі бою.

ШІ та безпілотники на передовій

Однією з ключових інновацій в Україні стало широке впровадження дронів із підтримкою ШІ. Оператори БпЛА тепер працюють разом з комп’ютерами, які за лічені хвилини аналізують масштабні аерофотознімки і супутникові дані. ШІ-системи сканують хмари відеопотоків з фронту в пошуку ворожої техніки чи загонів піхоти. Після цього людина лише приймає рішення про удар, а сам політ дрона може уже координуватися автоматично. Результат – прецизійні та швидші удари по цілях. За оцінками Федорова, впровадження ШІ у FPV-дрони підвищило їхню точність з ~30–50% до ~80%.

Крім літальних апаратів, українці активно тестують БПЛА на колісній та гусеничній базі. Нещодавно випробували понад 70 вітчизняних безпілотних наземних машин (UGV) для постачання боєприпасів і обстеження місцевості. Більшість таких UGV перевершили очікування інженерів і вже стоять на озброєнні окремих підрозділів. Це – лише перший крок до повноцінних роботів-доставщиків, які працюватимуть за відсутності бойовика поряд.

Іншим перспективним напрямком є дрони-рої. Федоров анонсував, що вже невдовзі в України з’являться апарати, здатні летіти автономно, без оператора, та діяти злагоджено групою. Міністерство оборони працює над проєктом «Дронова лінія», який покликаний знищувати рух ворога біля лінії фронту. Уже створено 15-кілометрову «зону безпілотників», яка може бути розширена до 40 км в глибину. Таким чином будь-яка колона техніки або похідні групи противника потраплятимуть під приціл українських дронів і теплових сенсорів. Це змінює саму геометрію поля бою і робить ворожі маневри вразливими.

Геополітика та «технологічне дипломування»

Підсумовуючи, варто підкреслити: дані і технології стали не лише тактичними інструментами, але й фактором зовнішньополітичної ваги. За словами Федорова, попит на ці дані «надзвичайно високий», тому Україна «дуже обережно» формує правила їх обміну з союзниками. Умовний доступ до бойових відео чи аналітики може стати важелем для отримання більшої кількості допомоги. Нагадаємо, що США та інші країни вже розглядають передачу технологій чи розвідданих як спосіб зміцнити взаємодію – подібні концепції обговорювалися навіть у контексті Ізраїлю та його підтримки США.

Своєю чергою, українська влада демонструє готовність стати «випробувальним полігоном» для західних розробників. Спеціальні програми залучають міжнародні оборонні фірми для випробувань озброєнь в умовах реальних бойових дій. Київ відкритий до експериментів із сенсорами, безпілотними системами та системами кібербезпеки, які можуть довести свою ефективність саме на українському фронті. За таким підходом Захід бачить інвестицію у спільні оборонні проєкти й довіру до українського досвіду.

Водночас Україна демонструє, що технологічна безпека – це частина національної безпеки. Умови «гри» за цими даними поки не встановлені, але зрозуміло одне: в епоху ШІ навіть цифрова інформація стала ціннішим «товаром», ніж деякі види традиційної зброї. Українська стратегія полягатиме в балансі: з одного боку – використати дані для посилення армії (через кращі алгоритми та тактичні рішення), з іншого – зберегти контроль над ними для переговорів. Як зазначив аналітик War Room, «найважливішою залишиться стратегічна карта – люди й технології повинні залишатися під контролем людини».

Висновок: Сьогодні поєднання даних з фронту та передових технологій ШІ змінює характер війни. Україна перебуває на передовій цього процесу, перетворюючи власний досвід на «тренувальний майданчик» для штучного інтелекту. Війна в Україні демонструє: «битва алгоритмів» – не просто метафора, а реалія, яка впливає і на тактику в окопах, і на стратегічні рішення на найвищому рівні.

Аналітики Академії ШІ спостерігають, що українські технології та дані вже сьогодні піднімають міжнародні ставки. З огляду на постійний розвиток автономних систем, їхні відіграші на полі бою згодом змінять і глобальну безпеку. Україна ж показала світові: навіть у війні найважливішим ресурсом може стати інформація.

Джерела: дані Reuters, Business Insider, War Room US Army War College та інші відкриті джерела.