Використання штучного інтелекту (AI) в Україні: аналіз статистики та прогнози до 2030 року

За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), більшість українців поки що не користуються AI-сервісами. Так, 64% опитаних заявили, що взагалі не використовують ШІ [1]. З них 12% уперше чують про AI і не знають, що це таке, 52% – знають про ШІ, але ніколи ним не користувалися. Практичний досвід має 26% населення: 9% – нерегулярні (кілька разів на місяць або рідше), 17% – регулярні користувачі (щотижня та частіше). Іншими словами, лише один з восьми українців активно інтегрував ШІ в повсякденне життя. Це при тому, що 88% респондентів знайомі з поняттям ШІ, але далеко не всі застосовують його на практиці.

За нашими оцінками (Академія психології), така нерівномірність використання AI свідчить про високий рівень обізнаності та одночасно про значні бар’єри (технічні, мотиваційні чи соціальні) для широкого впровадження технологій штучного інтелекту. Опитування освітян підтверджує ці дані: 76% вчителів щонайменше раз користувалися інструментами ШІ у навчанні . При цьому найпопулярнішим сервісом серед учителів і учнів є саме ChatGPT.

Демографія користувачів Штучного Інтелекту: вік, стать, місце проживання

У структурі користувачів AI помітний виражений демографічний розрив. Найвищий рівень регулярного користування ШІ – серед молоді: 54% 18–29-річних використовують ШІ щонайменше раз на тиждень. У групі 30–44 роки цей показник вже значно нижчий – 21%, а серед людей старше 60 років – ледь 4%. Схожа тенденція у статевому розрізі: чоловіки частіше стають регулярними користувачами ШІ (23% проти 13% жінок).

Таблиця 1. Регулярні користувачі ШІ за демографічними групами (Україна, 2025)

Категорія	Частка регулярних користувачів ШІ
Вік 18–29	54%
Вік 30–44	21%
Вік 60+	4%
Чоловіки	23%
Жінки	13%
Міське населення	21%
Сільське населення	9%

Крім того, географічно міські жителі істотно активніші у використанні ШІ, ніж сільські. Серед міського населення (малі та великі міста) регулярне користування ШІ становить ~21%, а серед сільського – лише 9%. Навіть серед міст помітна диференціація: у невеликих селищах (до 20 тис. мешканців) рег. користувачів лише 13%, а в найбільших містах (>500 тис.) – 25%.

Таким чином, цікава кореляція: чим молодший, урбанізованіший та заможніший респондент, тим більше шансів, що він регулярно користується ШІ. Високі соціально-економічні групи (які можуть собі дозволити найновішу техніку) мають майже втричі більше регулярних користувачів ШІ, ніж бідні групи. Освіта та регіон суттєво впливу не мають, що свідчить про рівномірне поширення обізнаності, але не доступності технологій у різних регіонах.

Найпопулярніші сервіси ШІ: ChatGPT, Grok, Bing (порівняльний аналіз)

Серед інструментів ШІ в Україні виділяється ChatGPT (розробка OpenAI), який є лідером за впізнаваністю і використанням. У дослідженні українських медіа 74% респондентів, що використовують AI, назвали саме ChatGPT. Аналогічно, опитування вчителів показало, що найпопулярнішим сервісом серед усіх знайомих з ШІ є ChatGPT. За загальними світовими даними, ChatGPT стрімко завойовує аудиторію: у лютому 2025 року ним щотижня користувалося ~400 мільйонів осіб (5% населення світу). Цей чат-бот відповідає на довільні запити, генерує текст, допомагає з програмуванням, творчими завданнями та ін. ChatGPT-4 підтримує кілька мов, включно з українською (що важливо для локальної аудиторії). Завдяки універсальності він застосовується повсюдно, від освіти до бізнесу.

На противагу, Grok – відносно новий чат-бот від компанії Ілона Маска (проект xAI). Його анонсували в середині 2023 року. Grok позиціонується як фокусований на «правді та об’єктивності» (надумовно на постійне оновлення даних із соцмережі X), але на практиці поки що має обмежену користувацьку базу. Експерти відзначають, що Grok здатен добре виконувати вузькоспеціалізовані завдання та пропонує рішення під конкретні галузі, але йому бракує універсальності й широкого застосування ChatGPT. До того ж Grok мав скандал: в 2023 році десятки тисяч приватних чатів користувачів було випадково проіндексовано в Google, що викликало побоювання щодо безпеки й конфіденційності.

Bing Chat (AI від Microsoft, інтегрований у пошуковик Bing) – ще один популярний гравець. Він працює на базі GPT-4 та здатен відповідати на запити, об’єднуючи AI-генерацію з пошуковою видачею. Однак у глобальному розрізі зміни популярності Bing були незначні: за даними StatCounter, ринкова частка Bing на кінець 2023 року становила лише ~3,4%. Це означає, що Bing Chat мало розповсюдився порівняно з Google чи спеціалізованими чат-ботами. Серед українців офіційної статистики щодо Bing немає, але аналітики відзначають, що успіх Bing Chat обмежений навіть у США, де частка мобільних користувачів доволі низька.

Нижче наведено порівняння трьох сервісів за кількома ключовими параметрами:

Сервіс	Популярність в Україні	Основні можливості	Безпека/довіра	Перспективи розвитку
ChatGPT (OpenAI)	Найвідоміший чат-бот (74% медійників, 76% вчителів використовували).	Універсальне генерування тексту, підтримка української мови, творчі/наукові задачі, кодування.	Дружелюбний інтерфейс, але відомий випадками «галюцинацій» – 19% журналістів отримували неточну інформацію. Активно працюють над усуненням помилок.	Майбутній GPT-4.5/GPT-5 обіцяють ще більшу точність; широка інтеграція в інструменти (Office, пошук і т.д.).
Grok (xAI, Ілон Маск)	Нова платформа, поки що мала поширеність. Відомий завдяки X (Twitter) і Tesla-ком’юніті.	Орієнтована на спеціалізовані завдання: аналіз даних соцмережі, вузькопрофільні запити. Не настільки універсальна.	Може публікувати нестандартні дані, але в 2023 р. випадково викрив сотні тисяч чатів користувачів. Питання до конфіденційності.	Розвиток залежить від вкладень xAI. Може закріпитися в нішевих застосуваннях; перспективи невизначені.
Bing Chat (Microsoft)	Існує від поч. 2023. Інтерфейс знайомий користувачам Bing. В Україні маловідомий.	Відповідає на запити з підтримкою картинок (DALL-E), комбінує AI з веб-пошуком.	Використовує GPT-4, отже схильний до тих же проблем (галюцинації, упередження). Але фільтрування контенту жорсткіше.	Інтегрується у Windows/Office і Edge; конкурент Google. Доля невизначена через малу популярність пошуку Bing[16].

Таким чином, ChatGPT – безумовний лідер як за охопленням користувачів, так і за універсальністю. Grok тільки виходить на ринок зі своїми особливими функціями, але стикається з проблемами безпеки і обмеженою аудиторією. Bing Chat має потенціал через широку екосистему Microsoft, але поки що не набрав великої популярності як окремий чат-бот. Кожен з цих сервісів має свої переваги та недоліки, і їхнє майбутнє залежатиме від технологічних оновлень і реакції користувачів.

Прогноз динаміки до 2030 року

Глобальні тренди свідчать про стрімке зростання впровадження ШІ. Згідно з оцінками, інвестиції в генеративний ШІ до 2030 року можуть сягнути $2 трильйони. Це означає, що штучний інтелект стає ключовою технологією майбутнього. Україна не відстає: Міністерство цифрової трансформації вже розробляє Стратегію розвитку ШІ до 2030 року, яка передбачає впровадження AI в освіту, медицину, оборону та економіку. Зокрема, планується підтримка українськомовних продуктів ШІ та підвищення цифрової грамотності населення.

За наших прогнозами (Академія психології), частка регулярних користувачів ШІ в Україні до 2030 року суттєво зросте. Навіть консервативний сценарій передбачає, що більшість молоді та зростаюча частина середнього покоління щодня використовуватимуть AI-сервіси для роботи, навчання та розваг. Наприклад, якщо зараз 54% 18–29-річних є регулярними користувачами, то за п’ять років ця цифра може наблизитися до 80–90%, відповідно до світових тенденцій проникнення смартфонів і інтернету.

Проте варто звернути увагу: експерти попереджають про ризик поглиблення «цифрового розриву». Якщо державі не вдасться забезпечити доступ до інтернету та навички роботи з ШІ в усіх регіонах і вікових групах, освітня нерівність лише зростатиме. Наприклад, до 2030 року цифровий розрив в освіті може стати ще помітнішим, що матиме довгострокові негативні наслідки для економічного розвитку країни. Отже, важливим завданням є адаптація навчальних програм і підтримка різних груп населення у володінні інструментами AI.

З огляду на суспільний запит, Академія психології ШІ вважає, що стратегічна робота з популяризації цифрових компетенцій та відповідального користування ШІ дозволить збільшити довіру й ефективність цієї технології. На рівні держави визнано необхідність етичного регулювання (біла книга Мінцифри вже викликала широкий резонанс серед бізнесу). Ми прогнозуємо, що до кінця 2020-х України активно інтегрує AI в державні послуги та бізнес-процеси: наприклад, чат-боти на кшталт ChatGPT можуть з’явитися в додатку Дія чи у системі держуправління.

Висновки

За нашими даними, лише незначна частина українців наразі використовує ChatGPT, Grok або інші AI-інструменти (близько чверті населення має будь-який досвід роботи з ними). Суттєвий розрив існує за віком, статтю та місцем проживання: молодь і містяни значно активніші у застосуванні штучного інтелекту. Серед доступних сервісів домінує ChatGPT – він добре адаптований до масового користування і підтримує українську мову. Grok і Bing мають менші позиції: Grok приваблює інноваційністю (але зі скандалами щодо безпеки), а Bing Chat інтегровано з системою пошуку, проте він менш відомий окремим користувачам.

Прогноз до 2030 року оптимістичний: очікуємо значне зростання AI-користувачів в Україні, особливо серед молоді і професійних груп (IT-спеціалістів, журналістів, освітян тощо). Поки що довіра до ШІ серед населення помірна – 45% вважають технології ризикованими, – але з часом частка оптимістів (39%) має зрости, особливо якщо поява нових AI-рішень (GPT-4.5/5) демонструватиме реальну користь без серйозних порушень безпеки.

Схематично, у таблиці 2 наведено ключові очікування щодо основних гравців на ринку до 2030 року:

Платформа	Ключові перспективи до 2030 року
ChatGPT (OpenAI)	Швидке впровадження оновлень (GPT-4.5, GPT-5)[12], глибока інтеграція з освітніми та бізнес-системами, зростання кількості українськомовних застосунків.
Grok (xAI)	Спеціалізовані галузеві рішення, поступове розширення функцій, але обмежена аудиторія без потужної локальної підтримки.
Bing Chat (Microsoft)	Розвиток у рамках продуктових лінійок (Windows, Office), але зберігається виклик – перемогти на ринку пошуку та chat-ботів у конкуренції з Google і OpenAI.

У кінцевому підсумку, наша Академія психології штучного інтелекту переконана: поки що в Україні переважає обережне ставлення до штучного інтелекту, але при сприятливих умовах (зростання цифрових навичок, чітка політика регулювання, маркетинг переваг технологій) ми побачимо різке збільшення користувачів і позитивних результатів вже у поточному десятилітті. Популяризація знань про AI і фіксування довіри до безпечних інструментів – ключові завдання для найближчих років. Наші висновки ґрунтуються на найсвіжіших дослідженнях та аналітиці, і ми готові надалі інформувати суспільство про динаміку розвитку штучного інтелекту.

Джерела: Офіційні дослідження КМІС (цитовано за Dev.ua[2][6]), статті ЗМІ (Forbes, NV Tech, Укрінформ) та аналітичні матеріали (IMI, LIGA.Tech). Ці дані дозволяють скласти об’єктивну картину використання та перспектив AI в Україні.